Учні 6–А класу 15.02.2017 р. відвідали Національну історико-архітектурну пам’ятку-музей «Київська фортеця»
Натиснiть на зображення для збiльшення
15 лютого 2017 року учні 6–А класу (класний керівник Палько В.В.) відвідали Національну історико-архітектурну пам’ятку-музей «Київська фортеця», зокрема косий капонір Госпітального укріплення Нової Печерської фортеці (Київ). Він побудований як додаток до початкового проекту для захисту північно-західного рогу Госпітального укріплення. На відміну від інших капонірів він розташований за валом укріплення під кутом як до другого полігону, так і до північного фронту. Ця будівля побудована спеціально «косо», щоб краще цілитися у ворога: для зручності ведення артилерійського флангового вогню. Звідси походить його назва — «Косий капонір». Косий капонір — це фортифікаційна споруда середини ХІХ століття. Упродовж 1863–1918 років капонір використовувався як місце утримання політичних в'язнів. У 1863 р. капонір обладнують під в’язницю. Встановлюють чотири одиночні і дві загальні камери, два карцери, приміщення для варти. Серед експонатів музею, які привертають увагу – особисті речі ув'язнених, військова форма охоронців, різні види зброї, судові документи, старовинне приладдя. У музеї є карета смертників, в якій відправляли на страту. Школярі мали змогу побачити умови утримання ув'язнених. Учні дізналися, що першими в’язнями «Косого капоніру» були учасники польського повстання 1863 р. У період російської революції 1905–1907 рр. у «Косому капонірі» були ув’язнені солдати-сапери — учасники збройного повстання 18 листопада 1905 в Києві. Капонір став і місцем розправи над солдатами 41-го піхотного полку Селінгінського і 21-го саперного батальйону, який повстав 4 червня 1907 р. За жорстокий режим військово-політичну в’язницю «Косий капонір» прозвали «Київським Шліссельбургом». У 1930–1941 роках і від 1971 року і донині — це музей. В одному із залів музею з 2014 року представлена експозиція, присвячена подіям на Сході України, яку діти також відвідали.