Для всіх лише вона єдина.

Може пораду правильну дати,

Життя твоє намалювати,

Ночами лиш вона не спала,

Тебе, дитя, оберігала.

Тобі життя дала ця жінка,

Залишишся назавжди її ти половинка.

Благаю я тебе — оце не забувай,

Та всім своїм серцем людину цю кохай!

Звичайно, ця людина — мати, її не можна забувати.

Повинні всі свою матусеньку кохати,

Уже старенькі руки з любов’ю цілувати.

Тебе, мамо, матінко, матусю,

Не забуду я — клянуся!

Д. Кириченко