ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

загальноосвітнього навчального закладу

І-ІІІ ступенів № 296

З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Дарницького району міста Києва

для 5-9 класів;

10-11 класів

на 2021-2022 навчальний рік

Схвалено

на засіданні педагогічної ради

(протокол № 1 від 26.08. 2021)

Типова освітня програма закладу загальної середньої

освіти ІІ ступеня спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови для 5-9-х класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту»; постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»; наказу МОН України №405 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня». Використано додаток № 3.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; зміст навчальних програм мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (додаток 1).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Зважаючи на профіль спеціалізованої загальноосвітньої школи № 296, цикл профільних предметів включає вивчення іноземної мови (англійської).

Друга іноземна мова (німецька) вивчається з 5 класу.

У межах освітньої галузь «Суспільствознавство у 5-х класах вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-х класах навчальні предмети «Історія України» та «Всесвітня історія» вивчаються інтегрованим курсом «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7-х реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», у 8-9-х класах викладається інтегрований курс «Мистецтво».

Освітня галузь «Технології» у 5-9-х класах реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості закладу, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення і відображається в навчальних планах.

За рахунок годин варіативної складової заплановано вивчення таких предметів:

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

За рахунок годин варіативної складової будуть вивчатися курси за вибором:

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани для 5-9 класів школи містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та з урахуванням об’єктивних обставин мікрорайону, де розташований заклад освіти.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани школи зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури

- Суспільствознавство

- Мистецтво

- Математика

- Природознавство

- Технології

- Здоров’я і фізична культура

- Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується окремими предметами «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Перша іноземна мова» (англійська), «Друга іноземна мова». Навчальний предмет «Друга іноземна мова (німецька)» відповідно до Статуту спеціалізованої школи № 296 вивчається поглиблено з 5-го класу.

- Відповідно до наказу Головного управління освіти і науки м. Києва від 12.04.2005 р. № 119 «Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованого курсу «Мій Київ», у 5-х класах запроваджено вивчення інтегрованого курсу «Мій Київ» (1 год) за рахунок варіативної складової.

- Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через окремі предмети курс «Історія України (Вступ до історії)» (у 5 класах), інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» (у 6 класах), «Історія України», «Всесвітня історія» (у 7-11 класах), «Основи правознавства» (у 9 класах), «Громадянська освіта» (у 10 класах),

- Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура». Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

- Освітня галузь «Технології» у 5-9-х класах реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

- Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7-х класах реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», у 8- 9-х класах викладається інтегрований курс «Мистецтво».

- Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом шляхом чергування по тижнях.

- Години фізичної культури в 5-11 класах не враховується при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказом МОН України від 01.03.2004 р. № 162, наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682, наказом МОН України від 07.05.2007р. № 357.

- Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів впродовж вересня здійснюватиметься вербально, одночасно дозволяється виставлення балів високого рівня (10,11,12).

- Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа МОН України від 06.02.2008 р. № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» і проводиться впродовж навчального року.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

- комп’ютери – 60 од.;

- інтерактивні дошки – 3;

- проектори – 3;

- проекційні екрани – 1 ;

- бібліотечний фонд (підручникикниги, брошури, журнали) – 36604;

- актова зала;

- медичний кабінет;

- бібліотека з читальною залою, електронною бібліотекою та книгосховищем;

- два спортивні зали;

- їдальня на 300 посадкових місць;

- 81 навчальний кабінет та лабораторій;

- два комп’ютерні класи.

- дві майстерні.

Якість проведення навчальних занять:

- Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.

- Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

- Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

- Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків.

- Зв'язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

- Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

- Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.

- Ефективне використання педагогічних засобів.

- Зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

- Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.

- Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

- Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

- Широке використання ефективних форм і методів в роботі. «Піраміда навченості учнів»:

- лекція-монолог - 5 %;

- читання (самостійне) - 10 %;

- аудіо-відеонавчання - 20 %;

- показ (демонстрація) - 30 %;

- дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) - 50 %;

- практика у процесі діяльності - 75 %;

- навчання інших (дитина навчає дитину) - 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

- Якість за результатами ЗНО складає 79% випускників.

- Успішність за результатами ЗНО складає 100% випускників.

- Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 23 учні.

- Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 4 учні.

- Переможці ІУ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 1 учень.

- Переможці І етапу МАН - 3 учні.

- Переможці ІІ етапу МАН - 1 учень.

- Переможці ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 1 учениця.

- Переможці ІІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 1 учениця.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

· Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

• науково-методичної самостійності;
• органічного взаємозв'язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
• визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.

· Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін

та якістю знань, умінь і навичок учнів

· Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.

· Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення шкільного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо (у тому числі, за кордоном).

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови для 5-9-х класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Таблиця 3

Наказ МОН № 405, від 20.04.2018

до Типової освітньої програми

Навчальний план

спеціалізованої школи № 296 на 2020-2021 навчальний рік

Додаток 2

Директор школи Вікторія ТИТАРЕНКО

Перелік навчальних програм

для учнів 5-9 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови

(затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 № 804)

Типова освітня програма закладу загальної середньої

освіти ІІІ ступеня спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови для 10-х класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України №408 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня». Використано додаток № 2.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; обраний зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи.

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальні години навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано відповідно до спеціалізації школи – поглиблене вивчення іноземної мови. Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, факультативи.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято закладом освіти, враховуючи освітні потреби учнів, моніторингові особливості вступу до ВНЗ , кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання навчального плану закладом освіти ураховано, що:

- кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

- залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти використав їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів.

При складанні свого навчального плану школа збільшила кількість годин на вивчення базових та профільних предметів за рахунок годин, передбачених на вивчення профільних предметів таким чином:

Курси за вибором, факультативи призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання, а також є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. тощо. Тематика і зміст таких занять розробляються вчителями і використовуватися в освітньому процесі. Курси за вибором, факультативи реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію осваітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і

змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури

- Суспільствознавство

- Естетична культура

- Математика

- Природознавство

- Технології

- Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Всього педагогічних працівників у закладі – 98

З них:

· мають вищу освіту – 97

· учителів вищої кваліфікаційної категорії – 73

· учителів першої кваліфікаційної категорії – 7

· учителів другої кваліфікаційної категорії – 11

· учителів-спеціалістів – 7

· мають звання «учитель-методист» – 26

· мають звання «старший учитель» – 25

· нагороджені знаком «Відмінник освіти України» – 16

· мають науковий ступінь - 1

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

- комп’ютери – 60 од.;

- інтерактивні дошки – 3;

- проектори – 3;

- проекційні екрани – 1 ;

- бібліотечний фонд (підручникикниги, брошури, журнали) – 36604;

- актова зала;

- медичний кабінет;

- бібліотека з читальною залою, електронною бібліотекою та книгосховищем;

- два спортивні зали;

- їдальня на 300 посадкових місць;

- 81 навчальний кабінет та лабораторій;

- два комп’ютерні класи.

- дві майстерні.

Якість проведення навчальних занять:

- Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.

- Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

- Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

- Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків.

- Зв'язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

- Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

- Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.

- Ефективне використання педагогічних засобів.

- Зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

- Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.

- Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

- Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

- Широке використання ефективних форм і методів в роботі. «Піраміда навченості учнів»:

- лекція-монолог - 5 %;

- читання (самостійне) - 10 %;

- аудіо-відеонавчання - 20 %;

- показ (демонстрація) - 30 %;

- дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) - 50 %;

- практика у процесі діяльності - 75 %;

- навчання інших (дитина навчає дитину) - 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

- Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 20 учнів.

- Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 3 учні.

- Переможці ІУ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 1 учень.

- Переможці І етапу МАН - 3 учні.

- Переможці ІІ етапу МАН - 1 учениця.

- Переможці ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 3 учениці.

- Переможці ІІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 1 учениця.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

· Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

• науково-методичної самостійності;
• органічного взаємозв'язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
• визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.

· Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін

та якістю знань, умінь і навичок учнів

· Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.

· Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо (у тому числі, за кордоном).

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Таблиця 3

Наказ МОН № 405, від 20.04.2018

до Типової освітньої програми

Навчальний план

спеціалізованої школи № 296 на 2020-2021 навчальний рік

Директор школи Вікторія ТИТАРЕНКО

Перелік навчальних програм

для учнів 5-9 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови

(затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 № 804)

Типова освітня програма закладу загальної середньої

освіти ІІІ ступеня спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови для 10-х класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України №408 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня». Використано додаток № 2.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; обраний зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи.

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальні години навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано відповідно до спеціалізації школи – поглиблене вивчення іноземної мови. Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, факультативи.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято закладом освіти, враховуючи освітні потреби учнів, моніторингові особливості вступу до ВНЗ , кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання навчального плану закладом освіти ураховано, що:

- кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

- залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти використав їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів.

При складанні свого навчального плану школа збільшила кількість годин на вивчення базових та профільних предметів за рахунок годин, передбачених на вивчення профільних предметів таким чином:

Курси за вибором, факультативи призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання, а також є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. тощо. Тематика і зміст таких занять розробляються вчителями і використовуватися в освітньому процесі. Курси за вибором, факультативи реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію осваітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і

змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури

- Суспільствознавство

- Естетична культура

- Математика

- Природознавство

- Технології

- Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

Всього педагогічних працівників у закладі – 98

З них:

· мають вищу освіту – 97

· учителів вищої кваліфікаційної категорії – 73

· учителів першої кваліфікаційної категорії – 7

· учителів другої кваліфікаційної категорії – 11

· учителів-спеціалістів – 7

· мають звання «учитель-методист» – 26

· мають звання «старший учитель» – 25

· нагороджені знаком «Відмінник освіти України» – 16

· мають науковий ступінь - 1

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

- комп’ютери – 60 од.;

- інтерактивні дошки – 3;

- проектори – 3;

- проекційні екрани – 1 ;

- бібліотечний фонд (підручникикниги, брошури, журнали) – 36604;

- актова зала;

- медичний кабінет;

- бібліотека з читальною залою, електронною бібліотекою та книгосховищем;

- два спортивні зали;

- їдальня на 300 посадкових місць;

- 81 навчальний кабінет та лабораторій;

- два комп’ютерні класи.

- дві майстерні.

Якість проведення навчальних занять:

- Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.

- Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

- Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

- Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків.

- Зв'язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

- Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

- Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.

- Ефективне використання педагогічних засобів.

- Зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

- Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.

- Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

- Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

- Широке використання ефективних форм і методів в роботі. «Піраміда навченості учнів»:

- лекція-монолог - 5 %;

- читання (самостійне) - 10 %;

- аудіо-відеонавчання - 20 %;

- показ (демонстрація) - 30 %;

- дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) - 50 %;

- практика у процесі діяльності - 75 %;

- навчання інших (дитина навчає дитину) - 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

- Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 20 учнів.

- Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 1 учень.

- Переможці ІУ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 1 учень.

- Переможці І етапу МАН - 3 учні.

- Переможці ІІ етапу МАН - 1 учениця.

- Переможці ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 3 учениці.

- Переможці ІІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 1 учени ця.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

· Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

• науково-методичної самостійності;
• органічного взаємозв'язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
• визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.

· Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

· Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.

· Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо (у тому числі, за кордоном).

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Додаток 1

(Додаток №2 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

з українською мовою навчання (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

Навчальний план на 2020-2021 навчальний рік

спеціалізованої загальноосвітньої школи № 296 ІІІ ступеня

з поглибленим вивченням іноземної мови з українською мовою навчання

* Англійська мова – 3 години з додаткових годин.

** Німецька мова – 1 година з додаткових годин.

*** Математика – додаткова година взята із зменшення годин мистецтва та Захисту України – по 0,5 годин (не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типової освітньої програми).

Директор школи Вікторія ТИТАРЕНКО

Додаток 2

Перелік навчальних програм

для учнів 10-11 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 296 з поглибленим вивченням іноземної мови

(затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

Режим роботи

для учнів 5-11 класів

Для 5-11-х класів

І урок 08.30-09.15.

Перерва 09.15.-09.25.

ІІ урок 09.25.-10.10.

Перерва 10.10.-10.30.

ІІІ урок 10.30.-11.15.

Перерва 11.15.-11.25.

ІV урок 11.25.-12.10.

Перерва 12.10.-12.30.

Vурок 12.30.-13.15.

Перерва 13.15.-13.25.

VІ урок 13.25.-14.10.

Перерва 14.10.-14.20.

VІІ урок 14.20.-15.05

Перерва 15.05-15.10